лизати

烏克蘭語

詞源

來自原始斯拉夫語 *lizati。

發音

• 國際音標^(幫助)：[ɫeˈzate]

動詞

лиза́ти (lyzáty) 非完

1. 舔，舐

變位

лиза́ти, лиза́ть的變位（6c類，非完整體，及物）

有關分詞的變格，請參閱各自的詞條。副動詞是不變格的。

非完整體
不定式	лиза́ти, лиза́ть lyzáty, lyzátʹ
分詞	現在時	過去時
主動	—	—
被動	—	ли́заний lýzanyj 非人稱：ли́зано lýzano
副詞	ли́жучи lýžučy	лиза́вши lyzávšy
	現在時	過去時
第一人稱單數 я	лижу́ lyžú	бу́ду лиза́ти, бу́ду лиза́ть, лиза́тиму búdu lyzáty, búdu lyzátʹ, lyzátymu
第二人稱單數 ти	ли́жеш lýžeš	бу́деш лиза́ти, бу́деш лиза́ть, лиза́тимеш búdeš lyzáty, búdeš lyzátʹ, lyzátymeš
第三人稱單數 він / вона / воно	ли́же lýže	бу́де лиза́ти, бу́де лиза́ть, лиза́тиме búde lyzáty, búde lyzátʹ, lyzátyme
第一人稱複數 ми	ли́жем, ли́жемо lýžem, lýžemo	бу́демо лиза́ти, бу́демо лиза́ть, лиза́тимемо, лиза́тимем búdemo lyzáty, búdemo lyzátʹ, lyzátymemo, lyzátymem
第二人稱複數 ви	ли́жете lýžete	бу́дете лиза́ти, бу́дете лиза́ть, лиза́тимете búdete lyzáty, búdete lyzátʹ, lyzátymete
第三人稱複數 вони	ли́жуть lýžutʹ	бу́дуть лиза́ти, бу́дуть лиза́ть, лиза́тимуть búdutʹ lyzáty, búdutʹ lyzátʹ, lyzátymutʹ
命令式	單數	複數
第一人稱	—	лижі́м, лижі́мо lyžím, lyžímo
第二人稱	лижи́ lyžý	лижі́ть lyžítʹ
過去時	單數	複數 ми / ви / вони
陽性 я / ти / він	лиза́в lyzáv	лиза́ли lyzály
陰性 я / ти / вона	лиза́ла lyzála
中性 воно	лиза́ло lyzálo