вчити

烏克蘭語

其他形式

учи́ти (učýty)

詞源

繼承自原始斯拉夫語 *učiti。

發音

國際音標^(幫助)：[ˈʍt͡ʃɪte]
音頻： (檔案)

動詞

вчи́ти (včýty) 非完

教授，傳授
近義詞： навча́ти 非完 (navčáty)
學習
近義詞： вчи́тися 非完 (včýtysja)、вивча́ти 非完 (vyvčáty)、навча́тися 非完 (navčátysja)

用法說明

вчи́ти (včýty)（用在元音之後）和учи́ти (učýty)（用在輔音之後或句首）發音不同，但被認為是同一個詞的變體。

變位

вчи́ти, вчить的變位（4b類，非完整體，及物）

有關分詞的變格，請參閱各自的詞條。副動詞是不變格的。
非完整體
不定式	вчи́ти, вчить včýty, včytʹ
分詞	現在時	過去時
主動	—	—
被動	—	вче́ний včényj 非人稱：вче́но včéno
副詞	вчачи́ včačý	вчи́вши včývšy
	現在時	過去時
第一人稱單數 я	вчу vču	бу́ду вчи́ти, бу́ду вчи́ть, вчи́тиму búdu včýty, búdu včýtʹ, včýtymu
第二人稱單數 ти	вчиш včyš	бу́деш учи́ти, бу́деш учи́ть, вчи́тимеш búdeš učýty, búdeš učýtʹ, včýtymeš
第三人稱單數 він / вона / воно	вчить včytʹ	бу́де вчи́ти, бу́де вчи́ть, вчи́тиме búde včýty, búde včýtʹ, včýtyme
第一人稱複數 ми	вчим, вчимо́ včym, včymó	бу́демо вчи́ти, бу́демо вчи́ть, вчи́тимемо, вчи́тимем búdemo včýty, búdemo včýtʹ, včýtymemo, včýtymem
第二人稱複數 ви	вчите́ včyté	бу́дете вчи́ти, бу́дете вчи́ть, вчи́тимете búdete včýty, búdete včýtʹ, včýtymete
第三人稱複數 вони	вчать včatʹ	бу́дуть учи́ти, бу́дуть учи́ть, вчи́тимуть búdutʹ učýty, búdutʹ učýtʹ, včýtymutʹ
命令式	單數	複數
第一人稱	—	вчім, вчі́мо včim, včímo
第二人稱	вчи včy	вчіть včitʹ
過去時	單數	複數 ми / ви / вони
陽性 я / ти / він	вчив včyv	вчи́ли včýly
陰性 я / ти / вона	вчи́ла včýla
中性 воно	вчи́ло včýlo

派生詞彙

вче́ний (včényj)
вче́ння n (včénnja)
вчи́тися 非完 (včýtysja)

帶前綴的動詞

вивчи́ти 完 (vyvčýty)
навчи́ти 完 (navčýty)

延伸閱讀

вчити in Horox (slovozmina)
вчити in Kyiv Dictionary (in English)